міцний

I

1) (який важко піддається руйнуванню, важко ламається, б'ється, рветься, а також перен.), тривкий, незламний (якого не можна розбити, зламати, зруйнувати тощо); небиткий (про посуд, скло тощо — який не розбивається); ноский (перев. про одяг — який довго носиться, не рветься); дебелий (про масивні вироби з дерева, заліза тощо); фундаментальний (зроблений добре, на тривалий час); нерозривний (якого не можна розірвати); непорушний (про стосунки, зв'язки)

2) (про сон), глибокий, міцнющий, непробудний, безпробудний, безпросипний, мертвий, напівмертвий, богатирський

3) (який містить у собі велику кількість розчинених речовин); насичений (який містить максимальну кількість якоїсь речовини); настояний (про вино тощо — який зміцнів від тривалого зберігання); крутий (про настій, навар, тютюн, запах тощо — дуже насичений); терпкий (про запах, а також про те, що має такий запах); стійкий (про запах)

II

▶ див. сильний 1), сильний 4), стійкий I